Інформуємо, що 30 жовтня 2026 р. о 12 год. у приміщенні Івано-Франківської академії Івана Золотоустого Української Греко Католицької Церкви (вул. Владики Софрона Мудрого, 22 (колишня Гарбарська) у ауд. 801 (8-й поверх) відбудеться презентація науково-популярного видання «Монастир Успіння Матері Божої Чину Святого Василія Великого у селі Погоня Івано-Франківської області».
Авторами видання виступили: українська мистецтвознавиця, художник-графік, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри дизайну і теорії мистецтва Інституту мистецтв Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Надія Петрівна Бабій, краєзнавиця, завідувачка відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею Марія Василівна Вуянко, доктор філософії Андрій Михайлович Гресько, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег Ігорович Єгрешій і художник-реставратор, завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Михайлович Твердохліб.
Видання вийшло друком у видавництві «Лілея НВ» м. Івано-Франківськ (директор – Василь Степанович Іваночко) у вересні 2026 р. і присвячене світлій пам’яті довголітнього настоятеля цього монастиря отця Никодима (в миру Михайла) Гуралюка, який відійшов до Вічності 14 липня 2026 р.
Ініціатором і фундатором видання виступив голова Івано-Франківської обласної ради, кандидат історичних наук, доктор політичних наук Олександр Максимович Сич.
Структура видання. Складається з передмови та трьох розділів: Археологія Погоні; Утворення та розвиток монастиря у селі Погоня; Діяльність отців-василіян – зразок Чину жертовного піклування про історико-культурний спадок краю. У першому розділі розглядаються археологічні пам’ятки не лише на території, де розташоване село Погоня але й суміжні терени, вказуються версії походження топоніму Погоня. У другому розділі на основі широкої першоджерельної бази пропонується історична ретроспектива монастиря, розповідається про перші писемні згадки про обитель, пропонуються фотоілюстрації документів про монастирську обитель різних історичних періодів із відділу рукописів Львівської національної бібліотеки імені Василя Стефаника, Центрального державного історичного архіву України у Львові а також з особистих колекцій авторів. У третьому розділі розповідається про ранню архітектуру і обставу монастирської обителі; описується монастир як осередок культури і мистецтва; розкривається історія Чудотворного образу Богородиці, пропонується історія та стан збереження оригінальної монастирської обстави ХVІІІ ст., висвітлюється сучасне становище монастиря у Погоні.
У виданні використано світлини Миколи Калитчука, Ростислава Кондрата, Миколи Слубського, Богдана Нагорняка та Валерія Твердохліба.
В основу джерельної бази книги лягли документи Центрального державного історичного історичного архіву у м.Львові, Державного архіву Івано-Франківської області, Державного архіву Закарпатської області, Відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, низки довідкової літератури.
Історична довідка. Це діючий чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого. Наразі не виявлено достовірних першоджерел періоду середньовіччя зі згадкою Погоні. Найбільш ранні писемні документи про цей монастир пов’язані з діяльністю магнатської родини Потоцьких. Перша достеменна згадка про Погінський монастир датована 22 листопада 1658 р. Про історію монастиря впродовж 1660-х – 1720-х рр. відомо мало, а на зламі ХVІІІ–ХІХ ст. обитель зіткнулася з прямою загрозою свого існування через скасування адміністрацією імператора Йосифа ІІ привілеїв чернечих згромаджень. Монастир славиться чудотворною іконою Божої Матері, яка була розпізнана в часі одного з одкровень отцеві Никодимові Гуралюку. Відносно мирне перебування монастиря під контролем Другої Речі Посполитої завершилося у вересні 1939 р., щоправда у час першої радянізації західноукраїнських земель радянська влада не встигла провести у Погоні масових ліквідаційних заходів. В умовах нацистської окупації Погінський монастир зумів тимчасово відновити свою пастирську і господарську діяльність. Під тиском радянських спецслужб монастирська братія покинула обитель у березні 1947 р. а церкву в с. Погоні було розібрано. Відродження Погінського монастиря розпочалося 1988 р. з ініціативи місцевих жителів, а процес офіційного відкриття обителі завершився 4 грудня 1991 р. оформленням свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної організації. Значною мірою відновлення комплексу монастиря тривало під опікою о. Никодима Гуралюка.
Інфо-центр Академії